Особливості породи
- Майже не гавкають. Деякі басенджі можуть гавкати, але зазвичай роблять це рідко й коротко. Натомість у них є власний звук — щось середнє між сміхом і йодлем, який називають «барру». Плюс бурчання, скигління, зітхання й цілий набір інтонацій, яких від собаки не чекаєш.
- Миються, як коти. Басенджі дуже багато доглядають за собою: вилизують шерсть і лапи, не мають характерного собачого запаху, а стандарт FCI окремо називає їх винятково охайними.
- Працюють лапами. Використовують передні лапи значно активніше за більшість собак: вмиваються ними, притримують предмети, махають, коли чогось від Вас хочуть.
- Полюють і зором, і нюхом. Поєднують риси гончака й хорта: женуть і за рухом, і за запахом. Через це кінологічні організації досі розходяться в тому, куди їх відносити — FCI записує басенджі до 5-ї групи як примітивний тип, а британський і американський клуби — до групи гончаків.
- Не люблять мокнути. Багато басенджі уникають дощу, мокрої трави, калюж і купання — іноді аж до відмови виходити надвір у погану погоду. Але це не універсально: окремі басенджі цілком охоче плавають.
Як виглядають
Невеликі, легкі й високоногі собаки зі стоячими вухами, характерними зморшками на лобі та туго закрученим хвостом. Шерсть дуже коротка, тонка й гладка.
Зріст
кобелі близько 43 см суки близько 40 см
Вага
кобелі близько 11 кг суки близько 9,5 кг
Забарвлення
Стандарт визнає чорне з білим, руде з білим, триколор і тигрове забарвлення. Білими мають бути лапи, груди й кінчик хвоста; білий комір, проточина та білі ноги необов’язкові.
Характер
Басенджі самостійні й дуже кмітливі. Вони швидко розуміють, чого від них хочуть, — і так само швидко вираховують, коли цього можна не робити. Це не впертість: вони просто весь час зважують, чи вигідна їм ця конкретна пропозиція.
До своїх людей басенджі прив’язані сильно, можуть бути дуже ніжними й близькими, але зазвичай не втрачають самостійності. До незнайомців часто ставляться стримано й воліють самі вирішувати, коли підійти ближче.
Вони надзвичайно допитливі й винахідливі: швидко вчаться, легко відчиняють двері й дістають те, що здавалося недосяжним, а заборону сприймають радше як умову задачі. Нудьга в них швидко перетворюється на творчість.
Мисливський інстинкт виражений сильно: можуть зреагувати на будь-який рух і зірватися в погоню миттєво.
Басенджі зграйні — вони історично полювали разом з іншими собаками й часто добре живуть у собачій компанії. Водночас стосунки між дорослими басенджі можуть бути непростими, зокрема між собаками однієї статі. Зі спільним життям із котами все індивідуально: багато басенджі уживаються, але покладатися на це наперед не варто.
що в них аборигенного?
Басенджі сформувалися як місцеві мисливські собаки Центральної Африки й тривалий час існували поруч із людьми без племінних книг і сучасного породного розведення. Їм було потрібно самостійно знаходити й переслідувати дичину, нерідко працюючи поза безпосереднім контролем мисливця. А в Демократичній Республіці Конго їх і досі використовують на полюванні.
Звідси все інше: один сезон розмноження на рік, примітивна вокалізація, невтомна економна рись, самостійність у прийнятті рішень і обережність до незнайомого.
Життя з басенджі
Чи підходять для першого досвіду?
Радше ні. Басенджі — одна з найскладніших порід у побуті серед аборигенів.
Рух та розумове навантаження
Басенджі витривалі й активні, але їм потрібне не так виснаження, як різноманіття. Найкраще працюють заняття, які задіюють нюх і мисливські навички: пошукова робота, нюхові ігри, курсинг. Недозавантажена собака цієї породи знаходить собі справу самостійно — і це рішення Вам не сподобається.
Прогулянки без повідця
У неогороджених місцях басенджі не відпускають. Мисливський інстинкт вмикається швидше за будь-яке відкликання, а швидкість і витривалість дозволяють їм зникнути з поля зору за секунди. Це не питання якості дресури — це особливість породи, з якою живуть, а не борються.
Самостійність удома
Басенджі прив’язані до «зграї» й погано переносять тривалу самотність. Наодинці нудьга й тривога швидко перетворюються на зіпсовані речі. Привчати треба поступово, з раннього віку, і подбати, щоб у квартирі не лишалося доступним нічого для їхніх ігор.
Сім’я та діти
Басенджі можуть бути дуже сімейними собаками. З дітьми важлива взаємна повага до простору: басенджі не терплять нав’язливості й досить чітко показують, коли контакт їм не потрібен.
Інші тварини
З іншими собаками співжиття можливе й багато залежить від соціалізації. З котами й особливо дрібними тваринами важливо враховувати сильний мисливський інтерес: мирне життя з домашнім котом не означає такої самої реакції на чужого кота або тварину, яка тікає.
Шерсть, побут і алергія
Вичісування раз на тиждень зазвичай достатньо, линяння мінімальне, запаху немає. Абсолютно гіпоалергенних собак не існує — основні алергени містяться в лупі, слині та сечі. Але за сукупністю ознак басенджі підходять алергікам настільки, наскільки цей критерій узагалі має сенс. Перевіряти це варто живим контактом до того, як брати цуценя.
Історія породи
Басенджі — одна з найдавніших собак світу. Зображення схожих на них тварин — високоногих, з гострими вухами й туго закрученим хвостом — знаходять у єгипетських гробницях IV династії, тобто приблизно з 2700 року до н. е. Ще давніша знахідка — кам’яна ігрова дошка з гробниці вельможі Хемаки, датована III тисячоліттям до н. е.
Вважається, що до Єгипту цих собак привозили як дарунок фараонам племена з півдня — із земель Центральної Африки, де порода й сформувалася. Там вони тисячі років жили в селах і працювали на полюванні: гнали дичину в сітки. Назва походить із мов банту й приблизно означає «собака з чагарників».
Як басенджі потрапили до Європи й Америки
Шлях був довгий і здебільшого трагічний.
1895
Перша поява на Заході: пару собак показали на виставці Crufts у Британії під назвами «лагоські кущові собаки» та «конголезькі тер’єри». Невдовзі після виставки обидва загинули від чумки.
1923
Леді Гелен Наттінг привезла до Англії шістьох собак із Судану. Вони пережили дорогу й карантин, але загинули після щеплення від чумки.
1936
Олівія Берн, після кількох спроб, нарешті досягла успіху: завезені нею собаки вижили й дали приплід. Це відправна точка всієї західної популяції.
1937
Басенджі на Crufts стали сенсацією, і того ж року британський Кеннел-клуб визнав породу. Тоді ж перші живі басенджі дісталися США.
Через вузьку генетичну основу західної популяції до породного розведення продовжують періодично вводити нових басенджі з Центральної Африки.
Порода в культурі
ілюстрація до прикладу
Єгипетські зображення
Собаки, схожі на басенджі, з’являються в мистецтві Стародавнього Єгипту — цей образ породи як «собаки фараонів» міцно закріпився, хоча пряма спадкоємність між ними не доведена.
ілюстрація до прикладу
«Прощавай, моя леді»
Американський фільм 1956 року за романом Джеймса Стріта, у якому хлопчик знаходить у болотах дивного собаку, що не вміє гавкати. Саме він уперше познайомив широку публіку з породою.
Стан породи сьогодні
Сучасні породні басенджі широко розводяться за межами Африки, але унікальна особливість цієї породи в тому, що зв’язок із місцевими африканськими собаками не був остаточно розірваний. Basenji Club of America має окремий Native Stock Project, у межах якого собак, привезених із Центральної Африки, оцінюють для можливого включення до племінної популяції.
головний виклик
Здоров’я. Вузька генетична база далася взнаки, і саме тому тестування плідників тут не формальність, а необхідна умова відповідального розведення.